22 червня 2017 року відбувся День Поля та науково-практичний семінар «Стан і перспективи вирощування зернобобових культур в Україні: актуальні проблеми та шляхи їх вирішення». Захід відбувся на базі Інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України (смт. Хлібодарське, Біляївський р-н, Одеська область).
Участь у цьому заході взяли представники Одеської обласної державної адміністрації — управління аграрної політики ОДА, представники обласних служб та наукових установ аграрного напряму, керівники та спеціалісти дослідних господарств Інституту сільського господарства Причорномор'я НААН, громадські спілки, власники сільськогосподарських підприємств та фермерських господарств, менеджери українських та іноземних компаній, вчені наукових установ України.
Вітальним словом День поля та науково-практичний семінар «Стан і перспективи вирощування зернобобових культур в Україні: актуальні проблеми та шляхи їх вирішення», відкрив директор Інститут сільського господарства Причорномор'я НААН — Орехівський Володимир Данилович. Володимир Данилович акцентував увагу присутніх на перспективах подальшого розвитку Інституту та підкреслив важливість нарощування генетичного потенціалу та збільшення ємності зернобобових культур з метою зміцнення конкурентоспроможності української бобової продукції на внутрішньому ринку. Такі завдання нині, а саме пошук практичних, наукових шляхів щодо нарощування зернобобових культур поставлено перед науковцями Інституту.
Із словами привітання та побажаннями плідної праці виступив — начальник управління аграрної політики Одеської обласної державної адміністрації — Петрів Іван Михайлович.
Про стан та перспективи вирощування зернобобових культур в Україні, актуальні проблеми, шляхи їх вирішення та перспективи на сучасному ринку, представив завідувач відділу селекції впровадження інноваційних проектів, первинного та елітного насінництва Інституту сільського господарства Причорномор'я НААН – Січкар В'ячеслав Іванович. Він зазначив , що 2016 рік визнаний Організацією Об’єднаних Націй роком зернобобових. Практика багатьох країн світу свідчить, що подолати існуючий дефіцит високоякісного білка для харчових і кормових потреб можливо лише за рахунок збільшення виробництва їх товарного насіння. При цьому розширення їх посівів дає змогу підвищити родючість ґрунтів і загальну культуру землеробства, зміцнити економіку і підвищити рівень життя людей. Позитивні якості цих культур сприяють постійному росту посівних площ і валових зборів, поступаючись за цими показниками лише зерновим. В'ячеслав Іванович констатував, що на сьогоднішній день зернобобовими засівають близько 200 млн. га, а їх валовий збір перевищує 390 млн. т. До цієї групи відноситься і соя, яка за біологічними особливостями є типовою зернобобовою культурою. Саме вона і поширюється найбільш інтенсивно. За період 1961 – 2014 рр. площа її посіву збільшилась майже в 5 разів, а виробництво насіння – в 11,8 разу. В'ячеслав Іванович відмітив, що за цей період урожайність зросла з 11,3 до 26,9 ц/га. Автор зазначив, що соя на американському континенті знайшла досить сприятливу нішу, яка характеризується достатньою кількістю вологи та тепла. Такі умови дали можливість сконцентрувати тут основні посіви цієї культури. У США, Бразилії, Аргентині, Канаді, Парагваї та Уругваї розміщено більше 75 % світових посівів культури.
В'ячеслав Іванович особливо зазначив, що вражаюча динаміка нарощування виробництва сої спостерігається в нашій країні, у ХХІ сторіччі. Якщо у 2000 році її висіяли на площі 60,6 тис. га, урожай склав 10,6 ц/га, то у 2014 році площа посіву сягала 1,7 млн. га, а урожай – 21,6 ц/га. У 2015 році сою вирощували на площі більше 2 млн. га. Друге місце у світі за посівами займає квасоля, яку вирощують на площі близько 30 млн. га. Наступні позиції у міру зменшення займають такі культури як нут (13,5 млн. га), вігна (11,3 млн. га), горох (6,6 млн. га). Усі вони показують позитивні тренди як за площею посіву, так і урожайністю.
Про особливості унікальної системи ведення землеробства «Древлянської» системи, її переваги, а також про нові експерименти у сфері землеробства й вирощування польових культур, розповів завідувач відділу органічного землеробства ТОВ «Арніка» — Іванюк Володимир Олексійович.
У свої доповіді зазначив, що саме використання бобових культур необхідно використовувати для насичення сівозміни. Саме бобові дають можливість підтримувати високу родючість ґрунту, особливо в органічному виробництві, враховуючи, що в першу чергу на будь-яких ґрунтах не вистачає азоту. Вони являються азотфіксаторами, забезпечують себе і дають азот наступній культурі. Вирощування бобових створює оптимальні умови для корисних бактерій, забезпечує для них середовище живлення. Бобові дозволяють створити бактеріям сприятливі умови для харчування, сприяють високій мікробіологічній активності ґрунту, а це один із найважливіших показників родючості ґрунту.
Щодо системи землеробства «Древлянська», то вона має дві основи: насичення бобовими (50% в структурі посівних площ) та їхня різноманітність, бажано 3-4 види, що більше — то краще. Вони дають технологічні розриви, сіються і збираються в різні строки, ціна коливається і ризики зменшуються.
Володимир Олексійович акцентував увагу на тому, що нині ми йдемо в Європу і боремося, щоб вирушати у світ з органічними продуктами: кукурудза та соя вже пішли в Нову Зеландію, США, у Швейцарію, ми поступово можемо заповнити світові ринки. А потреби на кожному ринку різні й ми повинні їх задовольняти, якщо хочемо заробити. Органічне вирощування та використання нішевих культур — найперспективніші напрями роботи у такому контексті, і саме бобові культури дають можливість заробляти стабільно високі кошти, вони завжди цінувалися і будуть цінуватися.
Менеджер регіонального розвитку по Півдню України ТОВ «Агротехносоюз» — Борисюк Олександр Олександрович розповів про роль гуматів в сільському господарстві. Присутнім було цікаво, що за допомогою антистресантів та стимуляторів росту вироблених в Німеччині ТОВ «Агротехносоюз» допомагає отримувати стабільні та високі врожаї пшениці, соняшника, сої та інших культур українським сільгоспвиробникам в умовах впливу стресів різної природи: засухи, заморозків, пригнічень гербіцидами, незбалансованого живлення. Олександр Олександрович акцентував увагу на тому, що саме застосування гуматів разом з протруйниками зменшує їх інгібуючий вплив на проростання зародку насінини, підвищує темпи росту і розвитку рослин. Застосування гуматів разом з гербіцидами зменшує їх фітотоксичний вплив і скорочує період пригнічення культурних рослин. Посіви не втрачають 3-7 днів вегетації на вихід із стресового стану, а працюють на отримання урожаю. Обприскування фунгіцидами зупиняє розвиток хвороб, а додавання гуматів відновлює рослини за рахунок рістстимулюючих та імуностимулюючих властивостей. Також за рахунок підвищення імунітету рослин подовжується період захисної дії фунгіцидів. Олександром Олександровичем було представлено препарати групи — «Гумифілд».
Використання Беспілотних літальних апаратів (БПЛА) у агровиробництві – одне із популярних рішень. Все про безпілотні літальні апарати та їх застосування в агросекторі розповів Олександр Леонідович Квітка — технічний директор компанії «AgroDrone». БПЛА, пролітаючи по заздалегідь спланованому маршруту, виконує цифрову зйомку місцевості. Результатом є знімки по GPS-координатах. Аерофотознімання посівів, рослинних покривів і лісів здійснюється у видимому й тепловому (інфрачервоному) діапазоні за допомогою цифрових камер. Дрон, оснащений системою навігації і комп’ютером, допомагає визначити багато параметрів: хімічний склад ґрунту, точність закладки насіння у ріллю, взагалі швидко обміряти оброблену ділянку. Безпілотна зйомка може швидко показати «з пташиного польоту» різні дефекти при посіві, загибель урожаю після посухи або затоплення. З борту безпілотних літальних апаратів можна точніше визначити рельєф місцевості, розміри полів, границі й межі водних об’єктів (озер, рік, боліт), ділянок і доріг.
Досвідом про застосування мікробіологічних препаратів при вирощуванні зернових та бобових культур поділився головний агроном ТОВ « БТУ-Центр» — Ростоцький Олександр Володимирович. З зацікавленістю присутні слухали розповідь про мікробіологічні препарати на основі ефективних мікроорганізмів, які нині є невід’ємним аспектом сучасного органічного землеробства. Олександр Володимирович запропонував біопрепарати для покращення живлення рослин, для захисту від грибкових та бактеріальних хвороб, від шкідників, для покращення родючості ґрунтів. Олександр Володимирович Ростоцький поділилися практичними порадами застосування біоактиваторів, біоінокулянтів, біофунгіцидів, біоінсектицидів, біоприлиплювачів, біодеструкторів Надав практичні рекомендації щодо вирощуванні сої в з икористанням препаратів ТМ «Жива земля». ТОВ « БТУ-центр» нині плідно співпрацює з Інститутом сільського господарства Причорномор'я НААН.
Про особливості позакореневого підживлення рослин, яке найбільш ефективне на належно удобрених ґрунтах при інтенсивній технології вирощування, де лімітуючим фактором зростання урожайності може бути нестача макро- та мікроелементів розповів керівник ТОВ «ТерраТарса» в Одеській області – Адиров Вячеслав Іванович.
Особливу увагу присутніх було приділено продуктам Спідфол Спидфол Бор і Паверфол Цинкат, антистресанту Спідфол Аміно Кальмаг, а також комплексним добривам Новалон Фоліар і Паверфол. Вячеславом Івановичем також надано практичні рекомендації щодо застосування більш ніж 20 різних видів комплексних добрив NPK, а також запропоновано вироблення спеціальних мікродобрив, які розроблені за останнім словом агрохімічної науки.
Про внутрішній попит та експортний потенціал товарного насіння зернобобових розповів член правління Громадської спілки «Співтовариство виробників і споживачів бобових України» — Штефанець Олександр Степанович. Він показав світовий т потенціал та потенціал України на ринку бобових культур на сучасному етапі; існуючі стратегії на ринку бобових культур від дрібного фермера до великих господарств. Велика увага була приділена саме напрямкам збуту бобових культур. Відображено потреби ринку та структурні особливості бобових культур, їх індивідуальність та логістика. Акцентовано увагу на принципах правового інституту вирощування та реалізації окремих видів бобових культур. Надано корисні властивості бобових культур, як основи формування здоров’я нації. Розглянуто механізми зміцнення конкурентоспроможності української бобової продукції на внутрішньому та світовому ринках, а також запропоновано співпрацю з Інститутом сільського господарства Причорномор'я НААН.
На заключення пленарного засідання про агротехнічний спосіб пролонгації фотосинтетичної діяльності рослин соняшнику розповів комерційний директор ТОВ «Хелафит» — Добровольський Петро Андрійович. Який презентував роль агротехнічного способу пролонгації фотосинтетичної діяльності рослин соняшника; нові можливості підвищення ефективності виробництва продукції даної культури. Особлива увага приділена стимулюючим та рістрегуючим препаратам хімічного та біологічного походження; особливостям водоспоживання соняшника за різних умов живлення; особливостям зміни структурних елементів урожаю соняшника при застосуванні стимулюючих препаратів; особливостям формування структурних елементів врожаю соняшника при застосуванні стимулюючих препаратів ХЕЛАФІТ і ВУКСАЛ.
Слухачі зацікавлено слухали актуальні розповіді, підкріплені ілюстраціями та графічним матеріалом.
Багато аграріїв-практиків отримали розгорнуті відповіді науковців, експертів (менеджерів) українських та іноземних компаній на питання, що виникали впродовж пленарного засідання.
Підведення підсумків пленарного засідання та заключне слово було надано головному спеціалісту управління аграрної політики Одеської державної адміністрації – корифею аграрного виробництва – Панчишину Івану Васильовичу. Який відмітив значущість проведення Дня поля та науково-практичного семінару щодо значущості зернобобових культур та їх особлива роль у розв’язанні білкової проблеми людства. Також було відмічено синергізм між учасниками даного заходу. Особливо наголошено на вірному виборі Інституту щодо подальших наукових напрямів розвитку саме нарощування генетичного потенціалу зернобобових культу. Схвалено інституційні перетворення Інституту та рекомендовано створити потужне наукове підґрунтя – для забезпечення поставлених науковцями Інституту цілей.
Далі учасники Дня поля перейшли на науково-демонстраційний полігон, на якому науковці Інституту представили сучасні досягнення аграрної науки в галузі селекції зернобобових культур – гороху, нуту, машу та квасолі.
Апробаційний полігон сучасних зернобобових культур представив завідувач відділу селекції впровадження інноваційних проектів, первинного та елітного насінництва Інституту сільського господарства Причорномор'я НААН – Січкар Вячеслав Іванович. Паралельно з виступом вченого відбулася демонстрація роботи дронів компанії «Агродрон» в польових умовах, яка стала родзинкою демонстраційної виставки «всевидяче око в небі» – таку цікаву назву він має. Учасники та інші гості заходу мали змогу поспостерігати за роботою авіаційного новітнього винаходу.
Присутні цікавилися новими здобутками науки в галузі сільського господарства. А оскільки на заході зібралися практики, які з власного досвіду знають чимало і про дію добрив, і про засоби захисту рослин, то між учасниками заходу раз у раз точилися суперечки. Кожен наводив власні аргументи та приклади, прагнучи віднайти зерно істини.
Саме ці жваві дискусії найбільше й свідчать про те, що День поля та науково-практичний семінар щодо вирощування зернобобових культур, організовано не для галочки, що вони є цікавими і потрібними його учасникам.
Після проведення Дня поля та науково-практичного семінару «Стан і перспективи вирощування зернобобових культур в Україні: актуальні проблеми та шляхи їх вирішення» присутні гості ділилися своїми враженнями, досвідом та обмінювалися ідеями за дружнім обідом.
Сьогодні гості Інституту сільського господарства Причорномор'я НААН переконалися що розвиток вітчизняного аграрного сектору тісно пов'язаний з плідною співпрацею науки і виробництва.